Плани роботи районної ради щодо розгляду регуляторних актів

МАНЕВИЦЬКА РАЙОННА РАДА

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЬОМЕ СКЛИКАННЯ

 

РІШЕННЯ

 

 

від  .2019   № /

   смт. Маневичі  

       ПРОЕКТ

Про затвердження Правил користування водозабірними

спорудами для задоволення питних, побутових та інших

потреб населення, встановлення зон санітарної охорони джерел

водопостачання  на території Маневицького району Волинської області

 

 

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 9, 34, 37 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", з метою виконання вимог Водного кодексу України щодо забезпечення збереження, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення і засмічення, поліпшення стану водних об’єктів на території району, враховуючи висновок постійної комісії з питань бюджету, фінансів,  використання майна спільної власності територіальних громад сіл і селищ району, рішення постійної комісії з питань економічного розвитку, інвестицій, земельних відносин та використання природних ресурсів від --- №---, пропозиції/погодження Державної регуляторної служби України, районна рада

 

в и р і ш и л а:

 

1. Затвердити Правила користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, встановлення зон санітарної охорони джерел водопостачання на території Маневицького району Волинської області згідно додатку.

 

2. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови райдержадміністрації (за функціональним спрямуванням) і постійну комісію районної ради з питань економічного розвитку, інвестицій, земельних відносин та використання природних ресурсів.

 

Голова ради                                                                                     А.М.Мельник

 

 

   Турик 21651

                                                                                                      З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

рішення районної ради

від --- № ---

 

ПРАВИЛА

користування водозабірними спорудами для задоволення питних,

побутових та інших потреб населення, встановлення зон санітарної

охорони джерел водопостачання на території

Маневицького району Волинської області

 

1. Загальні положення

Ці Правила передбачають порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання в населених пунктах Маневицького району Волинської області.

Основним завданням цих Правил є регулювання правових відносин у галузі забезпечення збереження, раціонального використання вод для потреб населення, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів.

Правила містять загальнообов’язкові на території району норми, які встановлюють механізм обмеження тимчасової або повної заборони водокористування.

Правила є обов’язковими для всіх виробничих підприємств водопровідного господарства або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання населених пунктів Маневицького району, незалежно від їх відомчої належності та форми власності.

Виробники та інші організації, що експлуатують системи водопостачання населених пунктів Маневицького району, несуть відповідальність за невиконання вимог цих Правил і чинного законодавства України.

Правила розроблено відповідно до нормативно-правових актів:

- Водного кодексу України ;

- Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення";

- Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

- Постанови Кабінету Міністрів України "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів від 18 грудня 1998 року №2024;

- Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" від 27.06.2008 року №190;

В Правилах вживаються такі терміни:

Водні об’єкти – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води.

Води – усі  води поверхневі, підземні, що входять до складу природних ланок кругообігу води.

Водні ресурси – обсяги поверхневих, підземних вод відповідної території.

Водогосподарський баланс – співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях.

Водозабір – споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта.

Водозабірна споруда – гідротехнічна споруда для відбирання води з водоймища, водотоку або підземного джерела води з метою промислового і господарсько-побутового водопостачання.

Забруднення вод – надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин.

Зона санітарної охорони – територія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

Ліміт забору води – граничний обсяг забору води з водних об’єктів, який встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Моніторинг вод – система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Вода питна – склад і властивості води відповідають вимогам чинного Державного стандарту "Вода питна".

Якість води – характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.

Ліміт використання води – граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування.

Забір води – вилучення води з водного об’єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Абонент виробника – юридична  або фізична особа, з якою виробником укладений договір на надання послуг водопостачання і каналізації, або однієї з цих послуг.

Виробник – підприємство, яке видобуває, очищує і подає в населений пункт питну воду, експлуатує зовнішні мережі і споруди водопостачання і каналізації населеного пункту та споруди для очищення стічних вод.

Водокористування – використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води (водопостачання), скидання стічних вод (водовідведення) та інші види використання вод (водних об'єктів).

Водопостачання – подача води певної якості споживачам.

Власник мереж або споруд СВК – фізичні та юридичні особи, територіальні об`єднання громадян, органи місцевого самоврядування, що набули право власності на ці системи в установленому законодавством порядку.

Водопровід – сукупність водозабірних, очисних споруд і роздільної мережі труб, призначених для водопостачання населення, комунальних, торгівельних, культурно-побутових, промислових та інших підприємств і організацій.

Споживач – юридична  або фізична особа, яка здійснює водоспоживання.

Вуличний водозабір (водозабірна колонка) – пристрій для забору питної води безпосередньо з водопровідної мережі в місцях колективного водокористування.

Технічні умови – комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єктів архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання.

Режим відпущення (одержання) питної води – гарантований обсяг питної води згідно з договором в обумовлений термін на потреби споживачу.

Ремонт поточний – проведення робіт із систематичного і вчасного захисту елементів споруд і устаткування від передчасного зношення шляхом здійснення профілактичних заходів і усунення незначних пошкоджень та несправностей.

Ремонт капітальний – комплекс технічних заходів і будівельно-монтажних робіт, спрямованих на відновлення або заміну зношених конструкцій, деталей, устаткування, споруд або трубопроводів.

Технічна експлуатація споруд і мереж СВК – комплекс робіт, спрямованих на збереження та забезпечення безперебійної і надійної роботи всіх споруд і мереж водопроводу та каналізації при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог державного стандарту на питну воду.

Абонент водокористування і водопостачання – державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з підприємством водопровідно-каналізаційного господарства у договірних відносинах.

2. Види господарської діяльності у сфері питного водопостачання

2.1. Господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає:

- питне водопостачання;

- питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) відбору питної води.

2.2. Підприємство питного водопостачання здійснює свою діяльність на підставі документів, визначених діючим законодавством (дозвіл на спеціальне використання води, відповідної ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, документу на право власності чи користування на земельну ділянку, сертифіката відповідності та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи).

У населених пунктах питне водопостачання може здійснюватися як підприємством питного водопостачання, так і самостійно споживачами питної води в цих населених пунктах.

2.3. На водні об’єкти, які є джерелами питного водопостачання, повинні бути складені в установленому законодавством порядку паспорти. Перелік показників якості води у паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений державним стандартом на питну воду.

3. Порядок спеціального використання води

3.1. Господарська діяльність із централізованого водопостачання підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом.

3.2. Спеціальне використання води здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних та інших державних і громадських потреб.

3.3. Спеціальне використання води здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

- державними органами охорони навколишнього природного середовища – у  разі використання води водних об’єктів загальнодержавного значення;

- обласною радою за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища – у разі використання води водних об’єктів місцевого значення.

3.4. Видача дозволу на спеціальне використання води здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства.

4. Державна реєстрація нормативних документів на питну воду

4.1. Для державної реєстрації нормативних документів виробник питної води повинен мати технологічний регламент або інший документ з описом технологічного процесу її виробництва, а також перелік речовин, що застосовуються в процесі такого виробництва, із зазначенням відомостей про норми їх вмісту в питній воді, позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

5. Водозабірні споруди

5.1. Основним завданням експлуатації водозабірних споруд є забезпечення безперебійної і надійної роботи водозабірних споруд при мінімальній собівартості подачі води та економній витраті води і електроенергії на власні потреби.

5.2. На водозабірних спорудах повинна зберігатись така технічна документація:

- буровий журнал;

- виконавчі гідрогеологічний і технічний розрізи свердловини;

- матеріали випробувань свердловини відкачуванням;

- акти про відхилення, які виникли під час буріння свердловини;

- дані аналізів води під час випробувань свердловини;

- паспорти на кожну свердловину.

5.3. У паспорті свердловини вказують:

- дані про район і координати її розташування, призначення і особливі вимоги до неї;

- геологолітологічний опис всіх горизонтів, які пройшла свердловина;

- гідрогеологічний опис з якісною і кількісною характеристиками всіх водоносних горизонтів;

- дані контрольних вимірів глибини свердловини;

- опис конструкції свердловини, технологій і способів її буріння, каротажної діаграми фільтра, виконаної цементації (тип сальника, вирізка та витягнення обсадних колон), дані будівельного та пробного відкачування;

- висновок про можливість одержання проектної максимальної витрати води;

- рекомендації щодо вибору насосного обладнання для постійної експлуатації.

5.4. Усі документи повинні бути підписані особою, що відповідала за виконання робіт, із зазначенням дати складання документа.

5.5. Про всі зміни в стані джерела водопостачання і погіршення якості води в ньому, пов’язані з можливим надходженням стічних вод, токсичних речовин чи інших забруднень, керівництво виробника повинно негайно сповістити райдержадміністрацію, органи місцевого самоврядування, органи державного санітарного нагляду, Мінекобезпеки і Держводгоспу, а також вжити заходів щодо забезпечення нормальних умов роботи водозабірних і очисних споруд. Рішення про припинення водозабору у зв’язку із забрудненням водойми або підземного горизонту приймають органи Міністерства охорони здоров’я.

При погіршенні якості води в джерелі, яке носить тривалий характер і не дозволяє забезпечити на очисних спорудах очищення розрахункової кількості води до норм державного стандарту, виробник за погодженням з місцевим органом державного санітарного нагляду має право зменшити кількість води, яка обробляється, якщо це забезпечить її належне очищення.

6. Технічна експлуатація та технічне обслуговування мереж

6.1. Технічна експлуатація та технічне обслуговування мереж повинні забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водних об’єктів від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.

6.2. Мережі у процесі експлуатації, а також у період тимчасового припинення процесу їхньої експлуатації повинні перебувати під постійним наглядом власника мережі , або підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, у випадку, коли на підставі договору технічна експлуатація зазначених мереж здійснюється саме цим підприємством.

З метою своєчасного виявлення можливих пошкоджень й інших недоліків на мережах їхнім власником повинні виконуватися відповідні технічні огляди. Результати даних оглядів і профілактичного обслуговування фіксуються у встановленому законодавством порядку (складаються дефектні відомості), розробляється проектно-кошторисна документація і проводяться поточний і капітальний ремонти.

6.3. Технічна експлуатація мереж може проводитись як власником мереж (його окремими підрозділами), так і іншими організаціями на підставі цивільно-правових договорів з експлуатаційного обслуговування. З метою запобігання аварій і переривання в наданні послуг з водопостачання рекомендується укладати договори на технічне обслуговування зі спеціалізованим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

6.4. Роботи з усіх видів ремонтів мереж можуть виконувати підрядні будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні організації, підприємства-виробники обладнання або підрозділи підприємства-замовника (власника мережі), якщо вони мають обладнання, досвід та відповідні ліцензії на виконання цих робіт. З метою забезпечення якісного поточного та капітального ремонту рекомендується укладати відповідні договори зі спеціалізованим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

6.5. Технічний нагляд за будівництвом нових мереж та споруд водопостачання повинен здійснюватися незалежно від вартості об'єкта. Такий нагляд має право здійснювати замовник будівництва, проте з метою забезпечення якості виконання таких робіт замовнику рекомендується укладати відповідний договір зі спеціалізованим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

6.6. Спеціалізоване підприємство водопровідно-каналізаційного господарства обслуговує лише ті вуличні та дворові водопровідні мережі, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або відповідно до договорів на технічне обслуговування.

6.7. Водопровідні вводи підприємств, відомчих, житлових будинків громадян, а також прилади й пристрої на них, у тому числі – колодязі, запірна арматура, водолічильники, витратоміри та інші прилади обліку (далі – водолічильники), стабілізатори тиску й обмежувачі витрат, належать абонентові та ним експлуатуються.

6.8. Трубопроводи, прокладені вздовж стін усередині будинків, у технічних підвалах і технічних каналах, пристрої та прилади на них належать абонентові та ним експлуатуються.

6.9. Встановлюється такий порядок відпускання води:

- для підприємств – шляхом укладання договору зі спеціалізованим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, в якому останнє, за узгодженням з райдержадміністрацією або органами місцевого самоврядування має право обмежити водокористування абонента в окремі години й дні.

Спеціалізоване підприємство водопровідно-каналізаційного господарства має право вимагати від споживача виконання своїх пропозицій, оформлених документально, спрямованих на поліпшення якості обліку води, технічного стану мереж, запірної арматури, приладів та пристроїв на них, встановлення лічильників води тощо, у встановлені ним строки;

- для абонентів-громадян, а також для окремих підприємств при незначних витратах питної води, при тимчасовому або сезонному водокористуванні – шляхом подання заяви до спеціалізованого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства і оформлення останнім особових рахунків (абонентських карток).

6.10. Без оформлення підприємств, а також громадян у спеціалізованому підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Підприємство водопровідно-каналізаційного господарства має право застосувати до них заходи впливу, передбачені чинним законодавством.

7. Порядок передачі мереж і споруд водопостачання на баланс або на тимчасове експлуатаційне обслуговування спеціалізованому підприємству водопровідного господарства

7.1. Мережі можуть перебувати у різних формах власності. Власник мереж має право передати належне йому майно будь-якому суб’єкту господарювання. При цьому з метою запобігання виникненню аварійних ситуацій, належного технічного обслуговування, забезпечення якісних послуг з водопостачання для споживачів Маневицького району, власнику рекомендується передавати належне йому майно на баланс або на тимчасове експлуатаційне обслуговування спеціалізованому підприємству водопровідного господарства, що має відповідну матеріально-технічну базу, досвід роботи з мережами, дозволи на спеціальне водокористування, ліцензії на виконання робіт та надання послуг;

7.2. Власниками мереж можуть бути фізичні та юридичні особи, об`єднання громадян, територіальні громади, що набули право власності на ці об’єкти в установленому законодавством порядку.

7.3. Власники мереж мають право:

- залишити мережі у своїй власності, при цьому забезпечити виконання вимог пунктів 6.1., 6.3., 6.4., 6.5. цих Правил;

- передати майно відповідно до положень чинного законодавства у власність чи користування.

7.4. Мережі, власник яких на теперішній час невідомий, або такі, від яких власник відмовився, повинні спочатку перейти до комунальної власності, а з комунальної власності відповідно до чинного законодавства України, може передаватися у власність спеціалізованого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.

При передачі мереж з комунальної власності у власність спеціалізованого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства має бути проведено оцінку вартості об’єктів, які приймаються, незалежною організацією, яка має ліцензію на право здійснення оціночної діяльності.

7.5. Можливі наступні варіанти розпорядження власником належними йому мережами:

– при передачі мереж у користування спеціалізованому підприємству водопровідно-каналізаційного господарства, договори про користування мережами повинні визначати предмет договору, права та обов’язки сторін, межі користування мережами, обсяги робіт з їх технічного обслуговування та відповідальність сторін. Термін користування мережами визначається за домовленістю сторін відповідно до чинного законодавства України.

– передача мереж у власність спеціалізованому підприємству водопровідного господарства, яке має відповідний дозвіл на їх експлуатацію та технічне обслуговування незалежно від форми власності може здійснюватися відповідно до чинного законодавства України.

7.6. Цими Правилами власникам мереж при вирішенні питання про передачу прав користування або власності, після введення водопроводів та інших споруд водного господарства в експлуатацію, рекомендовано, залежно від джерел фінансування будівництва, застосовувати наступні процедури:

- при будівництві мереж установами, організаціями та підприємствами за рахунок бюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів – передавати у комунальну власність відповідно до вимог чинного законодавства України;

- при будівництві мереж фізичними та юридичними особами, а також територіальними об`єднаннями громадян, за рахунок позабюджетних коштів, з метою прискорення отримання послуг з водопостачання кінцевими споживачами – передавати у користування або власність спеціалізованому підприємству водопровідно-каналізаційного господарства (відповідно до чинного законодавства України).

7.7. Водопровідні вводи до зовнішнього зрізу будинків житлового фонду органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, житло-будівельних кооперативів (далі – ЖБК), усі магістральні й розподільні мережі комунального водопроводу, а також вуличні водозабірні колонки, призначені для колективного водокористування, передаються забудовником у робочому стані на баланс спеціалізованого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства для подальшої експлуатації.

7.8. Новозбудовані та реконструйовані споруди водопостачання незалежно від їх відомчої приналежності можуть бути прийняті підприємством водопровідного господарства в експлуатацію згідно з чинним законодавством України.

7.9. Підприємство водопровідно-каналізаційного господарства здійснює нагляд за технічними рішеннями під час будівництва водопровідно-каналізаційних споруд та бере участь у прийманні їх в експлуатацію.

7.10. На водопровідні мережі й споруди житлових будинків, шкіл, дитячих закладів, лікарень та інших об'єктів комунальної і спільної власності громад після їх ремонту або реконструкції та передачі в експлуатацію підприємству водопровідного господарства поширюється такий самий порядок їх приймання, як і для об’єктів нового будівництва.

7.11. Зовнішні лінії водопроводу, водопровідні вводи, що перебувають на балансі абонента, експлуатуються ним. Після завершення будівництва або реконструкції водопровідні об'єкти, що перебувають на балансі абонента, можуть бути передані на баланс підприємства водопровідного господарства в діючому стані разом з комплектом проектно-кошторисної документації згідно з чинним законодавством.

7.12. Діючі системи водопостачання можуть бути прийняті підприємством водопровідного господарства у технічно-справному стані при наявності проектної технічної документації.

7.13. Підприємство водопровідного господарства приймає вуличні мережі водопроводу й каналізації, в тому числі й ті, що містяться між будинками, незалежно від їхнього технічного стану, від житлово-експлуатаційних організацій місцевих органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, а також від ЖБК при наявності проектної або технічної документації.

7.14. Об'єкт може бути прийнятий в експлуатацію за умови виконання абонентом усіх пунктів технічних умов підприємства водопровідного господарства, узгодженого проекту та підписання двостороннього акта про приймання-передачу цього об'єкта.

7.15. Приймати водопровідні мережі й споруди з дефектами та недоробками забороняється.

7.16. Тимчасові водопровідні лінії споруджуються й утримуються за рахунок абонента і на баланс підприємства водопровідного господарства не беруться. За необхідності приєднання тимчасового водопроводу на період будівництва об'єкта до вуличного водопроводу, таке приєднання виконується за узгодженим проектом водопостачання об'єкта за постійною схемою.

8. Доступ до мереж

8.1. Власник мереж зобов’язаний забезпечити вільний доступ до них іншим споживачам у встановленому законом порядку.

8.2. Власник мереж не може висувати додаткові вимоги (майнового або немайнового характеру), окрім вимог, передбачених чинним законодавством України, до осіб, які мають намір здійснити підключення до його водопровідних мереж.

8.3. На приєднання абонентів до мереж водопостачання підприємство водопровідно-каналізаційного господарства видає технічні умови, які повинні містити заходи, спрямовані на підвищення якості та безпеки роботи систем водопостачання (будівництво насосних станцій, резервуарів, пунктів регулювання та інших споруд й обладнання), відповідно до діючих нормативних актів.

8.4. Приєднання об'єктів до комунальних мереж водопроводів може бути здійснено лише після виконання технічних умов підприємства водопровідного господарства.

8.5. Невиконання технічних умов є підставою для відмови абоненту в приєднанні до систем водопостачання.

8.6. Самовільне приєднання до діючої системи водопостачання заборонено.

8.7. Самовільним приєднанням до водопроводу вважається:

- приєднання, здійснене без письмового дозволу власника СВК і не оформлене в абонентному відділі підприємства водопровідно-каналізаційного господарства;

- тимчасове приєднання до водозабірної колонки;

- приєднання, виконане без участі технічного нагляду з боку підприємства водопровідного господарства або за участю останнього, але ще не здане в експлуатацію в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

9. Умови договору про надання послуг з питного водопостачання

9.1. Iстотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є:

- режим надання послуг;

- обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання;

- порядок надання послуг з водопостачання;

- розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання;

- права та обов’язки сторін договору;

- відповідальність сторін договору.

У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

9.2. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об’єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

9.3. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші додаткові умови.

9.4. Договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

 

10. Права та обов’язки підприємств питного водопостачання та споживачів питної води

 

10.1. Споживачами води з водопровідної мережі є мешканці району, підприємства, установи та організації.

10.2. Підприємства питного водопостачання мають право:

- розробляти тарифи на послуги централізованого водопостачання з їх обгрунтуванням і подавати на затвердження органам місцевого самоврядування;

- здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяти впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води;

- у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

10.3. Споживачі питної води мають право на:

- забезпечення питною водою, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання;

- одержання в установленому порядку повної, достовірної, своєчасної інформації про якість питної води, обсяги її реалізації, режими подачі та порядку розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

- підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення.

10.4. Споживачі питної води зобов’язані:

- своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання; споживачі які встановили лічильники води, проводять оплату згідно з показниками лічильників;

- раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньо-будинкових мереж та обладнання;

- не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об’єктів питного водопостачання;

- утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання;

- у разі внесення не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежувати власне використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання;

- забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

11. Iндивідуальні та колективні установки (пристрої)

питного водопостачання

 

11.1. З метою забезпечення споживачів питною водою можуть використовуватися індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання. Технічні характеристики і правила експлуатації індивідуальних та колективних установок (пристроїв) питного водопостачання визначаються їх паспортно-технічними даними.

11.2. Введення в експлуатацію колективних установок (пристроїв) питного водопостачання здійснюється виробником або його представником відповідно до вимог чинного законодавства.

11.3. Відповідальність за дотримання якості питної води під час користування колективними установками (пристроями) питного водопостачання, встановленими в громадських місцях (місцях загального користування), покладається на суб’єкта, що здійснює їх експлуатацію.

11.4. У процесі експлуатації водозабірних споруд підземних джерел водопостачання персонал зобов’язаний:

- вести систематичні спостереження за станом джерела водопостачання (температурою і якістю води, дебітом експлуатаційних свердловин, статичним і динамічним рівнями в експлуатаційних і спостережних свердловинах);

- здійснювати постійний контроль за станом і роботою водозабірних споруд і устаткування;

- забезпечувати задані режими роботи експлуатаційних свердловин і насосних агрегатів;

- утримувати в належному стані зону санітарної охорони першого поясу;

- систематично проводити технічне обслуговування і ремонти;

- вести експлуатаційну документацію.

12. Водонапірні башти

 

12.1. Водонапірні башти повинні забезпечувати вирівнювання режимів роботи насосних станцій та зберігання регулюючих, аварійних та протипожежних запасів води, а також води на технологічні потреби споруд.

12.2. Водонапірні башти повинні бути герметично зачинені і опломбовані. Порядок входу в башту встановлюється інструкціями, погодженими з місцевими органами Державного санітарного нагляду. Вікна водонапірних башт повинні бути закриті густою (1x1 мм) металевою сіткою. Необхідно слідкувати за цілісністю сіток для запобігання забруднення води комахами.

12.3. У разі погіршення бактеріологічних і фізико-хімічних показників води у башті проводять їх промивання фільтрованою водою з підвищеною до 2 мг/л концентрацією залишкового хлору при збільшених витратах води через башту.

12.4. Якщо таке промивання не дає позитивних результатів, проводять повторне очищення та дезинфекцію.

12.5. Не рідше одного разу на рік повинен проводитись контроль, очищення та дезинфекція, перевірка роботи фільтрів-поглиначів, пристроїв для роздачі води, усіх трубопроводів, запірної арматури, люків-лазів, дверей тощо.

12.6. Виконання робіт з очищення, фарбування, ремонту оформлюють наказом по підприємству. Перед початком робіт засувки на трубопроводах, які підводять та відводять воду, повинні бути закриті та опломбовані.

12.7. Після закінчення очищення, фарбування або ремонту складають спеціальний акт, в якому вказують:

- час зняття пломб;

- перелік проведених робіт;

- характеристику санітарно-технічного стану;

- час закінчення робіт і спосіб дезинфекції;

- відповідального за проведення робіт.

12.8. Після закінчення ремонту або очищення обов’язково виконується дезинфекцію розчинами активного хлору.

12.9. Металічні баки водонапірних башт фарбують не рідше одного разу на 3 роки антикорозійними фарбами, дозволеними Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я України.

13. Зони санітарної охорони

 

13.1. Зони санітарної охорони організовуються для джерел водопостачання, водопровідних споруд і ділянок водоводів відповідно до діючих підзаконних нормативно-правових актів.

13.2. Зона санітарної охорони для водопровідних споруд з центром у точці забирання води складається із першого поясу – суворого режиму, другого і третього режимів обмеження.

13.3. Для водопровідних споруд вона складається з першого поясу і санітарно-захисної смуги, для водопроводів передбачають санітарно захисну смугу.

13.4. Перший пояс зони санітарної охорони потрібний для того, щоб запобігати випадковому чи несприятливому впливу навколишнього середовища, зумовленому господарською діяльністю людини, на джерело водопостачання. Перший пояс обов’язково повинен мати огородження.

На території першого поясу заборонено всі види будівництва (за винятком основних водопровідних споруд), розміщення житлових, громадських будівель, випускання стічних вод, купання, водопій худоби, рибалку, прання, тощо.

13.5. У другому поясі забороняється забруднення територій нечистотами, гноєм, використання добрив і отрутохімікатів, розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, отрутохімікатів, шлакосховищ, кладовищ, тощо.

13.6. На території другого і третього поясів треба регулювати відведення територій під промислові та інші об’єкти, пов’язані з можливим забрудненням джерел, упорядковувати ці об’єкти, організовувати мережі централізованої каналізації та водопостачання, додержувати необхідного ступеня очищення стічних вод, здійснювати лише санітарну рубку лісу.

13.7. Санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об’єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об’єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.

13.8. Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.

13.9. Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються виконавчими органами сільських та селищних рад за погодженням з місцевими органами виконавчої влади з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

 

14. Боротьба з втратами води

 

14.1. Одним з найважливіших завдань під час експлуатації систем водопостачання є планомірна боротьба з втратами і нераціональним використанням води, облік її відбору з джерел, а також облік подачі та реалізації води абонентам.

14.2. До втрат води належать:

- необліковані витрати води до водолічильників – у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водозабірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо);

- витоки з внутрішньої водопровідної мережі абонента (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) – усі види постійного витікання води через водозабірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв’язку з їх негерметичністю;

- нераціональні витрати води – застосування проточної води для охолодження продуктів, постійне витікання води під час приготування їжі, миття посуду або прання білизни, гоління, купання.

До втрат води також належать перевитрати води на технологічні потреби виробника (промивання фільтрів, трубопроводів тощо).

До необлікованих витрат належать також об’єми води: не зареєстровані приладами обліку через низьку чутливість або невідповідність приладів величині витрати води: не оплачені абонентами через подачу занижених даних про кількість водокористувачів або об’єми виробництва (у разі відпуску води за місцевими нормами без приладів обліку).

14.3. Виробник має право вимагати від промислових підприємств скорочення витрат питної води на виробничі потреби за рахунок застосування раціональних технологічних процесів, впровадження систем зворотного та повторного використання води, заміни питної води, що витрачається на технологічні потреби, на технічну або доочищену стічну воду.

14.4. Виробник повинен забезпечити безперебійне водопостачання абонентів при мінімально необхідному тискові (для зменшення витрат води), має право контролювати витрати води абонентом і вимагати від нього скорочення витоків і втрат води, підтримання фактичних витрат води на рівні нормативів водоспоживання.

14.5. Контроль за використанням і охороною вод, наявністю приладів обліку води та вчасністю їх повірки здійснюють територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності.

14.6. У разі виявлення самовільного приєднання абонента до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складають двосторонній акт для притягнення винних до відповідальності і стягнення плати за воду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

15. Відповідальність за порушення правил водокористування

 

15.1. Відповідальність за порушення правил водокористування встановлюється згідно з чинним законодавством.

15.2. Спори з питань водокористування вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.

 

 

 

 

АНАЛІЗ

регуляторного впливу проекту регуляторного акта «Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, встановлення зон санітарної охорони джерел водопостачання на території населених пунктів Маневицького району Волинської  області»

 

Аналіз регуляторного впливу проекту рішення «Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, встановлення зон санітарної охорони джерел водопостачання на території населених пунктів Маневицького району Волинської області» підготовлено згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (зі змінами), Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 308.

1. Визначення проблеми, яку передбачається вирішити шляхом державного регулювання.

 

Ці Правила передбачають порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання.

2. Цілі державного регулювання.

 

Цілями регулювання є задоволення питних та інших потреб населення питною водою, регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, раціонального використання води для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів.

2. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей.

 

Виходячи з того що на території Маневицького району Волинської області виникає потреба у постачанні якісної питної води, альтернативою до запропонованого регулювання може бути:

- затвердження єдиних Правил користування водозабірними спорудами для всіх видів споживачів;

- розроблення аналогічних правил підприємствами та організаціями щодо надання послуг водопостачання;

 

3. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей.

 

Для кожного пункту Правил користування водозабірними спорудами визначена пріоритетна мета, реалізація якого передбачає низку завдань:

- затвердження Правил, доведення до відома мешканців та підприємств;

- після затвердження Правил проведення моніторингу, інвентаризації, паспортизації об’єктів, які є джерелами питного водопостачання, отримання дозволів на спеціальне водокористування;

- укладання договорів між власником водопровідних мереж і спеціалізованим підприємством водопровідного господарства на технічне обслуговування мереж і споруд водопостачання;

- укладання договорів на відпускання води з абонентами-громадянами.

Дія акта поширюється на територію Маневицького району Волинської області.

Акт доводиться до відома суб’єктів господарювання через засоби масової інформації або офіційний сайт регуляторного органу та розробника.

 

5. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми.

 

Можливість досягнення цілей регуляторного акта забезпечується у разі добросовісного виконання юридичними, фізичними особами та громадянами його вимог, а саме:

- упорядкування відносин між суб’єктами господарювання та органам влади;

- конкретне визначення Правил користування водозабірними спорудами надасть змогу користувачам планувати свої витрати.

6. Оцінка виконання вимог регуляторного акта.

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Покращення якості питної води з урахуванням вимог державного стандарту.

Чіткий перелік водокористувачів.

Проведення інвентаризації, паспортизації об’єктів, які є джерелами питного водопостачання.

Для населення

Встановлення єдиних правил.

Покращення якості питної води з урахуванням вимог державного стандарту на питну воду.

Чіткий графік подачі питної води.

Для підприємств

Встановлення єдиних Правил користування водозабірними спорудами.

Чіткий графік подачі питної води.

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

 

Термін дії запропонованого регуляторного акта встановлюється довгостроковий або до прийняття нових нормативних актів. У разі потреби до нього вноситимуться зміни за підсумками аналізу відстеження його результативності. При виникненні змін у чинному законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акта, до нього будуть вноситись відповідні коригування.

8. Визначення показників результативності  дії регуляторного акта.

 

- показники якості питної води;

- кількість укладених договорів;

- загальна вартість робіт, пов’язаних з водопостачанням.

 

9. Заходи, за допомогою яких здійснюється відстеження результативності

регуляторного акта.

 

- проведення базового відстеження при розробці регуляторного акта;

- повторне відстеження через рік після набрання чинності акта.

При проведенні відстежень будуть використані наступні види даних:

- аналіз статистичної інформації;

- анкетування, опитування мешканців, суб’єктів господарювання.

 

 

МАНЕВИЦЬКА РАЙОННА РАДА

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СОМЕ СКЛИКАННЯ

 

РІШЕННЯ

 

від  14.03.2019   № 39/17

   смт. Маневичі                                                                                       

 

                                                                                                        

Про план роботи районної ради

на перше півріччя 2019 року

 

 

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи пропозиції депутатів, постійних комісій районної ради, районної державної адміністрації, сільських, селищних рад, районна рада

 

в и р і ш и л а:

 

1. План роботи районної ради на перше півріччя 2019 року затвердити (додається).

 

2. Дозволити голові, заступникові, президії та постійним комісіям районної ради при необхідності вносити зміни до плану роботи.

 

 

 

 

 

 

Голова ради                                                                                           А.М.Мельник

 

 

Марчук 21066